кумач
КУМАЧ, у, ч. Бавовняна тканина яскраво-червоного кольору. Продавщиця засміялась і розгорнула перед хлопцем червоний кумач (Донч., VI, 1957, 86); Ще задовго до приходу поїзда вся святково прикрашена кумачем привокзальна площа і всі прилеглі вулиці були переповнені (Баш, На землі.., 1957, 16); * Образно. За горою небо одягло кумач (Гонч., Вибр., 1959, 30); * У порівн. Вона довго переломлювала себе й нарешті вийшла, червона, як кумач (Ю. Янов., II, 1958, 70).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кумач | кумачі |
Родовий | кумачу | кумачів |
Давальний | кумачеві, кумачу | кумачам |
Знахідний | кумач | кумачі |
Орудний | кумачем | кумачами |
Місцевий | на/у кумачі, кумачу, кумачеві | на/у кумачах |
Кличний | кумачу | кумачі |
кумачевий
КУМАЧЕВИЙ, а, е. Зробл. із кумачу. Просторий зал червоного кутка з довгим столом під кумачевою скатертиною, з книжковими шафами, шаховим і патефонним столиками займав другу половину будинку (Вол., Місячне срібло, 1961, 269); // Кольору кумачу; яскраво-червоний. Тепер у неї тільки й думки, котрий очіпок до лиця: чи гурочковий [огірковий], чи кумачевий, чи квітчастий (Барв., Опов.., 1902, 338).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кумачевий | кумачева | кумачеве | кумачеві |
Родовий | кумачевого | кумачевої | кумачевого | кумачевих |
Давальний | кумачевому | кумачевій | кумачевому | кумачевим |
Знахідний | кумачевий, кумачевого | кумачеву | кумачеве | кумачеві, кумачевих |
Орудний | кумачевим | кумачевою | кумачевим | кумачевими |
Місцевий | на/у кумачевому, кумачевім | на/у кумачевій | на/у кумачевому, кумачевім | на/у кумачевих |