кулачковий
КУЛАЧКОВИЙ, а, е, спец. Прикм. до кулачок 2; // Який має кулачки. Розподільний, або кулачковий, вал служить для того, щоб відкривати клапани циліндрів у певній послідовності і в необхідний момент (Автомоб., 1957, 44); Кулачкові механізми; Кулачкова муфта.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кулачковий | кулачкова | кулачкове | кулачкові |
Родовий | кулачкового | кулачкової | кулачкового | кулачкових |
Давальний | кулачковому | кулачковій | кулачковому | кулачковим |
Знахідний | кулачковий, кулачкового | кулачкову | кулачкове | кулачкові, кулачкових |
Орудний | кулачковим | кулачковою | кулачковим | кулачковими |
Місцевий | на/у кулачковому, кулачковім | на/у кулачковій | на/у кулачковому, кулачковім | на/у кулачкових |
кулачок
КУЛАЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до кулак 1. Мелашка.. неначе боролася з здоровою діжею, тикаючи в тісто маленькими кулачками та тонкими руками (Н.-Лев., II, 1956, 323); Подоївши вівці, зайшла [Катря] в хату малому вечеряти дати. А він спить уже: приткнувся на голому полу, кулачок під голову (Головко, II, 1957, 199); * У порівн. У тому мороці, їй здається, стоїть біля неї невеличка дівчинка, личенько як кулачок, а очі як зірочки (Мирний, III, 1954, 302).
@ Тримати в [залізному] кулачку - те саме, що Тримати в кулаку (кулаці) (див. кулак). Санінструктор штабу Леночка Перова.. тримала в залізному кулачку лазневу справу (Ю. Янов., II, 1954, 7).
2. спец. Те саме, що кулак 3. Щоб запобігти вібрації й забезпечити нормальні умови роботи різця, відрізу вати заготовку [деталі] найкраще по можливості ближче до кулачків патрона (Різальні інстр.., 1959, 51).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кулачок | кулачки |
Родовий | кулачка | кулачків |
Давальний | кулачкові, кулачку | кулачкам |
Знахідний | кулачок | кулачки |
Орудний | кулачком | кулачками |
Місцевий | на/у кулачку | на/у кулачках |
Кличний | кулачку | кулачки |