зоренька
ЗОРЕНЬКА, и, ж. Пестл. до зоря 1, 2. Іду було стежкою - уморюсь, Чи котиться сонечко - подивлюсь; Бо все тільки з зореньки я й ждала, Щоб темная ніченька настала (Щог., Поезії, 1958, 122); Впадаю коло любки: «Та не бійся! Та не журися! Та ти ж моє серденько! Та ти рибонько... зоренько ясна!» (Вовчок, VI, 1956, 276).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зоренька | зореньки |
Родовий | зореньки | зореньок |
Давальний | зореньці | зоренькам |
Знахідний | зореньку | зореньки |
Орудний | зоренькою | зореньками |
Місцевий | на/у зореньці | на/у зореньках |
Кличний | зоренько | зореньки |