зола
ЗОЛА, и, ж. 1. Незгорілі мінеральні рештки у вигляді пилу, що лишаються після спалювання якої-небудь речовини. Під золою і жару не знати (Укр.. присл.., 1955, 152); Чимале дворище.. курілось. Замість хати на кучугурі золи та вугілля чорною марою стояло печище (Мирний, III, 1954, 342); // Елементи мінералів у складі рослин. Бобові порівняно із злаковими культурами відзначаються високим вмістом золи і кальцію (Хлібороб Укр., 7, 1968, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зола | золи |
Родовий | золи | зол |
Давальний | золі | золам |
Знахідний | золу | золи |
Орудний | золою | золами |
Місцевий | на/у золі | на/у золах |
Кличний | золо | золи |
золь
ЗОЛЬ, ю, ч., хім. Найдрібніші частинки якої-небудь речовини у рідинному, твердому чи газоподібному середовищі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | золь | золі |
Родовий | золю | золів |
Давальний | золеві, золю | золям |
Знахідний | золь | золі |
Орудний | золем | золями |
Місцевий | на/у золі | на/у золях |
Кличний | золю | золі |