знюхуватися
ЗНЮХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗНЮХАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Обнюхувати одне одного (про собак).
2. перен., зневажл. Вступати в таємний зговір, домовлятися про спільні дії. Багач з багачем знюхається і за три милі (Вільде, Сестри.., 1958, 329); - А ти що робив минулого літа? Як готувався до бою?! З ченцями знюхався! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 435); // Вступати у любовні стосунки. - Ось яка ти, Насте! А я й не знав... Значить, не випадково знюхалася з Савенком (Чаб., Катюша, 1960, 77); Чого це вона надулася? Позавчора сиділи під вербами, все було добре, а сьогодні полум'ям дихає. Може, справді, із Сергієм знюхалася? (Тют., Вир, 1964, 12).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знюхуюся | знюхуємося |
2 особа | знюхуєшся | знюхуєтеся |
3 особа | знюхується | знюхуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знюхуватимуся | знюхуватимемося |
2 особа | знюхуватимешся | знюхуватиметеся |
3 особа | знюхуватиметься | знюхуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знюхувався | знюхувалися |
Жіночий рід | знюхувалася | |
Середній рід | знюхувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знюхуймося | |
2 особа | знюхуйся | знюхуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | знюхуючись | |
Минулий час | знюхувавшись |