знищення
ЗНИЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. знищити і знищитися. Знищення конвою біля череди - їхня [партизанська] справа (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 190); Для знищення бур'янів проводимо сліпе боронування, а потім дворазове розпушування грунту в міжряддях (Хлібороб Укр., 8, 1964, 11); - А чи зрозуміє і оцінить Європа, що російський солдат.. життям власним захищав її від знищення і руйнувань? (Кочура, Зол. грамота, 1960, 386); Боротьба за знищення панування капіталу є соціалістична боротьба (Ленін, 10, 1949, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | знищення | знищення |
Родовий | знищення | знищень |
Давальний | знищенню | знищенням |
Знахідний | знищення | знищення |
Орудний | знищенням | знищеннями |
Місцевий | на/у знищенні | на/у знищеннях |
Кличний | знищення | знищення |