зачекати
ЗАЧЕКАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. і неперех. Чекаючи, діждатися кого-, чого-небудь. Не схотів білий цапок зачекати, поки перейде через кладку чорний (Коцюб., І, 1955, 468); Тут зачекаю вечора (Ле, Ю. Кудря, 1956, 14).
2. неперех., з чим. Не поспішати робити що-небудь. Нестримна Женя і слухати не хотіла, коли позавчора Тамара почала її умовляти зачекати з небезпечною подорожжю до лінії фронту (Хижняк, Тамара, 1959, 36).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зачекаю | зачекаємо |
2 особа | зачекаєш | зачекаєте |
3 особа | зачекає | зачекають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зачекав | зачекали |
Жіночий рід | зачекала | |
Середній рід | зачекало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зачекаймо | |
2 особа | зачекай | зачекайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зачекавши |