засмалений
ЗАСМАЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до засмалити 1-4. Тижнів там через два, чи що, вернувся він додому, засмалений сонцем (Мирний, І, 1949, 190); Обличчя [Марії] засмалене весняними вітрами (Панч, В дорозі, 1959, 237).
2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що закіптявілий. Тендітна Ділі, обережно ступаючи по підлозі, внесла засмалений чайник (Досв., Вибр., 1959, 247).
3. у знач. прикм. Який засмалився, загорів на сонці й вітрі. Засмалені матроси співають на палубі про не відкриті ще землі, зелені тропічні країни (Гончар, І, 1954, 165).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | засмалений | засмалена | засмалене | засмалені |
Родовий | засмаленого | засмаленої | засмаленого | засмалених |
Давальний | засмаленому | засмаленій | засмаленому | засмаленим |
Знахідний | засмалений, засмаленого | засмалену | засмалене | засмалені, засмалених |
Орудний | засмаленим | засмаленою | засмаленим | засмаленими |
Місцевий | на/у засмаленому, засмаленім | на/у засмаленій | на/у засмаленому, засмаленім | на/у засмалених |