закваска
ЗАКВАСКА, и, ж. 1. Речовина, що викликає кисле бродіння. Щоб мати молочнокисле бродіння, до корму додають закваску чистих культур (Наука.., 1, 1960, 22).
2. тільки одн., перен. Основа характеру, риси вдачі, поведінки, закладені в людині і виховані з дитинства. Закваска в неї [учительки] крута, робоча. Уся в батька. Одразу прижилася в Ковалівці (Кучер, Трудна любов, 1960, 451); - Ото гонор! - примружив він блакитно-фарфорові очі. - Ото шляхетська закваска! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 270).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | закваска | закваски |
Родовий | закваски | заквасок |
Давальний | заквасці | закваскам |
Знахідний | закваску | закваски |
Орудний | закваскою | заквасками |
Місцевий | на/у заквасці | на/у заквасках |
Кличний | закваско | закваски |