живіт
ЖИВІТ, вота, ч. 1. Частина тіла людини і тварини, в якій містяться шлунок, кишечник, печінка і т. ін. Гафійка чухала їм [свиням] животи, такі рожеві, повні (Коцюб., II, 1955, 51); Колись гарний, з палкими очима молодий хлопець дивився тепер хитро, ходив з закругленим животом і усміхався (Кобр., Вибр., 1954, 40); // Про шлунок, кишечник. Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза (Шевч., II, 1953, 127); У животі в матушки Раїси приємно бурчало від ситої м'ясної вечері (Донч., III, 1956, 23); // Протилежна від спини частина людського тіла. Не влежить [відьма] довго, бо тільки і можна животом лежати (Кв.-Осн., II, 1956, 188); Він повз на животі, стогнучи й ойкаючи (Донч., III, 1956, 142).
@ Брати (взяти) за живіт, безос.: а) боліти в животі від голоду. Вже йому дуже брало за живіт і печінки під серце підступали, бо не обідав [сотник] і досі (Кв.-Осн., II, 1956,185); б) кого-небудь щось сильно хвилює, глибоко вражає. Слізьми троянці облилися, Енея за живіт бере (Котл., І, 1952, 68); Від реготу (сміху) братися (взятися) за живіт; [Реготіти (сміятися)] - аж за живіт (животи) братися (взятися) - дуже сміятися. Так он біда: куди він не поткнеться - Усяк від реготу береться за живіт (Гл., Вибр., 1957, 62); Іноді було насмішить [дід] бесіду, аж за животи беруться (Мирний, II, 1954, 115); Живіт присох до спини (до хребта) - хто-небудь дуже голодний або дуже худий. - Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться... (Коцюб., II, 1955, 17); - А чи не розжився б я у вас на шматочок хліба? Вже живіт до хребта присох... (Збан., Єдина, 1959, 55); Живіт як бубон - твердий живіт від переповнення шлунка. А вишень, а груш солодких було як наїсися - цілий день живіт як бубон (Довж., II, 1959, 10); Кричати (репетувати) [як] на живіт - сильно кричати, репетувати. Осатаніла вража баба І крикнула як на живіт (Котл., І, 1952, 182); Житці виходили подивитися, хто там так на живіт репетує (Мирний, IV, 1955, 82); Мати бога в животі, ірон. - мати совість, робити по совісті. - Бога в животі не мають [пани], серця не мають! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Мирний, І, 1954, 302); Тягти за живіт, безос. -дуже хотіти їсти. Він не їв цілий день. Його тягло за живіт (Н.-Лев., II, 1956, 300); Тьохнуло (похолонуло) в животі, безос. - кого-небудь раптово охопило почуття страху. Як уздрів його Трохим, так і руки, і ноги опустилися, і у животі похолонуло (Кв.-Осн., II, 1956, 408).
2. заст. Життя. Його сивуха запалила І живота укоротила, І він, як муха в зиму, зслиз (Котл., І, 1952, 90); Боярин Семен Олуєвич підніс руку з мечем, і галас ущух. - Клянуся живіт свій покласти за князя Данила (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 26).
За живота, заст. - за життя. - О! почекайте лиш, не буде в вас охоти За живота чортам служить! - Цар грізно загукав (Греб., І, 1957, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | живіт | животи |
Родовий | живота | животів |
Давальний | животові, животу | животам |
Знахідний | живіт | животи |
Орудний | животом | животами |
Місцевий | на/у животі | на/у животах |
Кличний | животе | животи |
живот
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | живот | животи |
Родовий | живота | животів |
Давальний | животові, животу | животам |
Знахідний | живот | животи |
Орудний | животом | животами |
Місцевий | на/у животі | на/у животах |
Кличний | животе | животи |
животіти
ЖИВОТІТИ, ію, ієш, недок. 1. Жити в тяжких умовах, зазнаючи недостачі в усьому, не відчуваючи смислу життя. Їм усім здавалось, що вони не жили, а тільки животіли на чужині, тиняючись в наймах по усяких місцях (Н.-Лев., II, 1956, 255); - Животієш, як худоба, навіть гірше, бо худобу принаймні годують, а хлопа ніхто не спитає, чи має він шматок хліба, чи ні (Тулуб, Людолови, І, 1957, 72); Вона теплими очима глянула на той стіл, адже на ньому народжувались листи, що являли зараз для неї весь смисл життя, без яких вона не жила б, а животіла (Збан., Сеспель, 1961, 186).
2. Існувати в тяжких умовах, без розвитку, руху вперед, постійно зазнаючи труднощів. Раніше в селі школа ледве животіла, а в революцію і зовсім закрилась (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 98); Підприємство животіло під вічною загрозою векселів, які щохвилини могли бути опротестовані і тим самим потягти у безодню банкротства все підприємство (Вільде, Сестри.., 1958, 146).
3. заст. Бути живим; жити. - Я буду любити тебе довіку, доки стоятиме земля, животітимуть люди й світитиме сонце. Ти будеш навіки моєю! - сказав Громовик (Н.-Лев., IV, 1956, 10); - Чуєш: тільки слово кому - не животітимеш! - прошептав він і пішов з двору (Мирний, ІІ1, 1954, 119).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | животію | животіємо |
2 особа | животієш | животієте |
3 особа | животіє | животіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | животітиму | животітимемо |
2 особа | животітимеш | животітимете |
3 особа | животітиме | животітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | животів | животіли |
Жіночий рід | животіла | |
Середній рід | животіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | животіймо | |
2 особа | животій | животійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | животіючи | |
Минулий час | животівши |