еозин
ЕОЗИН, -у, ч. Органічна сполука, синтетичний барвник, порошок червоного кольору; застосовують у виробництві чорнила, лаків, для забарвлення біологічних препаратів, губної помади, для сенсибілізації фотоматеріалів, в якості індикатора в аналітичній хімії та ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | еозин | еозини |
Родовий | еозину | еозинів |
Давальний | еозинові, еозину | еозинам |
Знахідний | еозин | еозини |
Орудний | еозином | еозинами |
Місцевий | на/у еозині | на/у еозинах |
Кличний | еозине | еозини |