динаміт
ДИНАМІТ, у, ч. Вибухова речовина сильної руйнівної і дробильної дії - суміш нітрогліцерину з розчиненою в ньому нітроцелюлозою. Почувся страшенний лускіт кам'яної стіни, розірваної динамітом (Фр., VIII, 1952, 415); Мірошниченко, не вагаючись, підпалив шнур біля самого динаміту. Міст полетів у повітря (Панч, В дорозі, 1959, 254); * Образно. У кожному слові - отрута і вибухи, У літері кожній динаміту гора (Еллан, І, 1958, 249).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | динаміт | динаміти |
Родовий | динаміту | динамітів |
Давальний | динамітові, динаміту | динамітам |
Знахідний | динаміт | динаміти |
Орудний | динамітом | динамітами |
Місцевий | на/у динаміті | на/у динамітах |
Кличний | динаміте | динаміти |