гуманізм
ГУМАНІЗМ, у, ч. 1. Прогресивний рух епохи Відродження, скерований проти релігії і церкви за утвердження моральних прав людини на земне щастя, чуттєві радощі та вільний вияв своїх прагнень і бажань. Вчений і новатор, Коменський був дуже далеким від середньовічного аскетизму, він високо тримав прапор гуманізму (Наука.., 5, 1957, 27).
2. Ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність. В творах радянської літератури зарубіжні читачі знаходять високі ідеали справжнього гуманізму (Укр. літ., 10, 1957, 239); Ми несемо на своєму прапорі те, що давно вже втратила буржуазія, - гуманізм, несемо його у всіх виявах свого соціалістичного будівництва (Довж., III, 1960, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гуманізм | |
Родовий | гуманізму | |
Давальний | гуманізмові, гуманізму | |
Знахідний | гуманізм | |
Орудний | гуманізмом | |
Місцевий | на/у гуманізмі | |
Кличний | гуманізме |