грище
ГРИЩЕ, а, с. 1. перев. мн. Різного виду розваги, організовані на дозвіллі або з певною метою. Ті, що не містилисьу хаті, розклали на подвір'ї вогонь і справляли коло нього веселі грища (Коцюб., II, 1955, 354); [Іфігенія:] Він досі.. на грищах олімпійських Отримує вінці (Л. Укр., І, 1951, 161); Дівчата й хлопці покинули грища й танки, купчаться всі коло темного дуба (Дн. Чайка, Тв., 1960, 155).
2. Місце для таких розваг. На грищі співала, на досвітках пряла, На улиці [вулиці] часом до світа гуляла... (Греб., І, 1957, 89); Мов в купальну ніч на грищі Розіклали [два брати] ось кострище (Манж., Тв., 1955, 169).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | грище | грища |
Родовий | грища | грищ |
Давальний | грищу | грищам |
Знахідний | грище | грища |
Орудний | грищем | грищами |
Місцевий | на/у грищі | на/у грищах |
Кличний | грище | грища |