волосинка
ВОЛОСИНКА, и, ж. 1. Зменш. до волосина. На голові світились поміж чорними пасмами сиві волосинки (Н.-Лев., III, 1956, 214); Бороду дід зрідка голив, і тому короткі волосинки стирчали на круглому підборідді (Собко, Шлях.., 1948, 32); * Образно. Остання волосинка надії порвалася. Ірині здалося в ту хвилину, що прийшла її власна загибель (Донч., I, 1956, 388).
@ Висіти (триматися і т. ін. ) на волосинці - те саме, що Висіти (триматися і т. ін. ) на волосині (див. волосина). - Нікчема! Щоб в отаку хвилину: на волосинці висіло життя товаришів! - і отак розкиснути, не знайти в собі мужності (Головко, І, 1957, 488); Я.. все більше переконувався, що хоч людське життя тримається так само, як і життя кожної комашки, на волосинці, але обірвати його не так уже й легко (Збан., Єдина, 1959, 233); Ні (ані, і) на волосинку - те саме, що Ні (ані, і) на волосину (див. волосина). Він зроду ні пилинки не вкрав і на волосинку не збрехав (Кв.-Осн., II, 1956, 288).
2. Паросток у рослин, що буває на листку, стеблі, корені і т. ін. Жито вже красувалось. Жовті палички цвіту тихо гойдались на волосинках вздовж колосків (Коцюб., II, 1955, 392); Коріння в саджанців ніжне, жовте, з пасмом волосинок - мочок (Донч., V, 1957, 202).
3. Тонка дротинка, що є складовою частиною якого-небудь приладу, інструмента і т. ін. Волосинку за волосинкою на смичку перебирав [Саїд] у пам'яті (Ле, Міжгір'я, 1953, 395).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | волосинка | волосинки |
Родовий | волосинки | волосинок |
Давальний | волосинці | волосинкам |
Знахідний | волосинку | волосинки |
Орудний | волосинкою | волосинками |
Місцевий | на/у волосинці | на/у волосинках |
Кличний | волосинко | волосинки |