витрішкуватий
ВИТРІШКУВАТИЙ, а, е. 1. Дуже опуклий, випнутий з орбіт (про очі). - Сватай, Карпе, Палажку. - Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби (Н.-Лев., II, 1956, 264); Мануйло великими витрішкуватими очима обвів притихлі ряди бригадників (Донч., І, 1956, 486).
2. Який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі. За столом сидить молодиця, огрядна, червона, витрішкувата, носик маленький, а уста, як ворота (Вовчок, VI, 1956, 249); Зупинившись перед дзеркалом, солдат підкрутив вуса, підморгнув до витрішкуватого обличчя в дзеркалі (Панч, В дорозі, 1959, 115).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | витрішкуватий | витрішкувата | витрішкувате | витрішкуваті |
Родовий | витрішкуватого | витрішкуватої | витрішкуватого | витрішкуватих |
Давальний | витрішкуватому | витрішкуватій | витрішкуватому | витрішкуватим |
Знахідний | витрішкуватий, витрішкуватого | витрішкувату | витрішкувате | витрішкуваті, витрішкуватих |
Орудний | витрішкуватим | витрішкуватою | витрішкуватим | витрішкуватими |
Місцевий | на/у витрішкуватому, витрішкуватім | на/у витрішкуватій | на/у витрішкуватому, витрішкуватім | на/у витрішкуватих |