вимір
ВИМІР, у, ч. 1. Визначення якої-небудь величини чогось. Лагутін наказав старшині промірної команди зробити виміри площини підвезеного грунту (Донч., II, 1956, 115); Виміри води в тунелі й розрахунки доводили, що штольню не зовсім затопило (Трубл., III, 1956, 385).
2. мат. Величина, що вимірюється. Будинки мають кілька вимірів. Але основний один - площа (Коп., Вибр., 1948, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вимір | виміри |
Родовий | виміру | вимірів |
Давальний | вимірові, виміру | вимірам |
Знахідний | вимір | виміри |
Орудний | виміром | вимірами |
Місцевий | на/у вимірі | на/у вимірах |
Кличний | виміре | виміри |
виміровий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виміровий | вимірова | вимірове | вимірові |
Родовий | вимірового | вимірової | вимірового | вимірових |
Давальний | виміровому | виміровій | виміровому | виміровим |
Знахідний | виміровий, вимірового | вимірову | вимірове | вимірові, вимірових |
Орудний | виміровим | виміровою | виміровим | виміровими |
Місцевий | на/у виміровому, виміровім | на/у виміровій | на/у виміровому, виміровім | на/у вимірових |