бісус
БІСУС, -у, ч. 1. Пучок шовковистих ниток, за допомогою яких двостулкові молюски кріпляться до черепашки; утворюються із затверділих виділень спеціальної залози біля основи ноги молюска. 2. Грибкова хвороба ікри риб.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бісус | бісуси |
Родовий | бісусу | бісусів |
Давальний | бісусові, бісусу | бісусам |
Знахідний | бісус | бісуси |
Орудний | бісусом | бісусами |
Місцевий | на/у бісусі | на/у бісусах |
Кличний | бісусе | бісуси |