беззаконний
БЕЗЗАКОННИЙ, а, е. Який суперечить установленим законам; протизаконний. - Наш великий інквізитор, Віри стовп і оборона. Перед ним не може окритись Навіть думка беззаконна (Сам., І, 1958, 193); // Який іде всупереч вимогам моралі, справедливості. Свій суд беззаконний над вами Катюги-судді вирікали, і ви На смерть волочили кайдани (Пісні та романси.., II, 1956, 280).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | беззаконний | беззаконна | беззаконне | беззаконні |
Родовий | беззаконного | беззаконної | беззаконного | беззаконних |
Давальний | беззаконному | беззаконній | беззаконному | беззаконним |
Знахідний | беззаконний, беззаконного | беззаконну | беззаконне | беззаконні, беззаконних |
Орудний | беззаконним | беззаконною | беззаконним | беззаконними |
Місцевий | на/у беззаконному, беззаконнім | на/у беззаконній | на/у беззаконному, беззаконнім | на/у беззаконних |
беззаконня
БЕЗЗАКОННЯ, я, с. Порушення правового порядку, законів, установлених у певному суспільстві, державі, в певну епоху. Він [Т. Шевченко] гостро говорив на слідстві про пригнічення панами народу, про беззаконня, які чинили скрізь царські чиновники (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 38); - Як же так, діду? - чужий біль гострим ножем полоснув серце парубка.. - Це ж беззаконня. Це ж і раніше ви своє право висудили! (Стельмах, І, 1962, 340); Сваволя і беззаконня суперечать самій суті радянської соціалістичної демократії і караються як найтяжчий злочин (Рад. суд охороняє права.., 1954, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | беззаконня | беззаконня |
Родовий | беззаконня | беззаконь |
Давальний | беззаконню | беззаконням |
Знахідний | беззаконня | беззаконня |
Орудний | беззаконням | беззаконнями |
Місцевий | на/у беззаконні | на/у беззаконнях |
Кличний | беззаконня | беззаконня |