фітоценотипи
ФІТОЦЕНОТИПИ, -ів, мн. Сукупність видів рослин, що займають однакове найбільш стійке й типове для них положення в рослинних угрупованнях (фітоценозах).
фітоценотип
ФІТОЦЕНОТИП, -у, ч. Див. фітоценотипи.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фітоценотип | фітоценотипи |
Родовий | фітоценотипу | фітоценотипів |
Давальний | фітоценотипові, фітоценотипу | фітоценотипам |
Знахідний | фітоценотип | фітоценотипи |
Орудний | фітоценотипом | фітоценотипами |
Місцевий | на/у фітоценотипі | на/у фітоценотипах |
Кличний | фітоценотипе | фітоценотипи |