том
ТОМ, у, ч. Частина якого-небудь твору, збірки творів, видання, яка становить окрему книжку, а також окрема книжка якогось твору, збірки творів, видання. Не знаю, чи вже скінчили вони друкування першого тому, чи й досі тягнуть? (Мирний, V, 1955, 433); Посилаю Вам твори Горького, лиш перший том можна було дістати (Стеф., III, 1954, 189); Прочитавши в газетах про остаточне приборкання бурських повстанців,.. батько вийняв четвертий том енциклопедії (Смолич, II, 1958, 9); // Окрема книжка (в якомусь зібранні книжок, бібліотеці і т. ін.). - Людмило Леонідівно, до речі: здається, ще цього року ваша розкішна бібліотека збагатиться ще на один том.. Сьогодні здав до друку останню коректуру своєї збірки лірики (Головко, II, 1957, 488); // розм. Взагалі велика, товста книга. Сьогодні стрінемось... Ми станемо знайомі... Для вас це зайвий епізод, - Для мене ж день думок, турбот, Яких не спишеш в цілім томі (Олесь, Вибр., 1958, 329); * Образно. Люби його [життя], люби, як я любив, дитя, Як знову я ладен - і можу ще любити! Перед тобою світ - великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались... (Рильський, III, 1961, 88).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | том | томи |
Родовий | тому | томів |
Давальний | томові, тому | томам |
Знахідний | том | томи |
Орудний | томом | томами |
Місцевий | на/у томі | на/у томах |
Кличний | томе | томи |
томити
ТОМИТИ, томлю, томиш; мн. томлять; недок., перех., рідко без додатка . 1. Доводити до втоми кого-, що-небудь. Потягло на захід військо,.. А попереду, мов крук, Провідник, що зна дороги, На коні, не томить ноги, Чорний поступа Клобук (Фр., XIII, 1954, 368); [Стеха (до хлопців ):] Завтра знов за тяжку працю: на гаряче сонце, на спеку, спину гнути, ніженьки томити, рученьки мозолити, кривавим потом умиватися!.. (Кроп., І, 1958, 485); Насамперед не турбуйся, я здоров, хоч трохи втомлений, бо хоч сплю і бережусь, а все-таки дорога томить (Коцюб., III, 1956, 320); Мав [Дорко] хвальну звичку не кидати не зробленого, то бувало сидів пізно поза північ при лампі і томив свою сивіючу голову і короткозорі очі (Мак., Вибр., 1954, 38); Вдруге тут його зустріла, Томить очей не довелось, Вже як не є багато діла, Шукає ж молодість знайомств (Ус., Шість, 1940, 55); На вози присідати Какора не велів, щоб не томити коней (Загреб., Диво, 1968, 144).
2. Мучити, знесилювати, виснажувати. Сни страшні всю ніч його [Каїна] томили. Він кидавсь і кричав (Фр., X, 1954, 376); Чи вповиває тінь, чи томить нас проміння, Чи впала сарана, гяури палять дім, Усе німуєш ти [Чатир-Даг] в замисленні тяжкім (Зеров, Вибр., 1966, 433); Ряд мислей голову томив, Мішались думоньки безсилі (Граб., І, 1959, 206); З самого рання летять чайки в поля, у глиб суходолу, летять, мов на роботу, і трудяться, аж поки спека не вдарить. Працювали б і далі, якби було де напитись. - А щоб їх згага не томила, розставили б ви їм там, у степу, коритця з водою, - порадив якось Горпищенко-чабан голові робіткому (Гончар, Тронка, 1963, 25); // Болісно турбувати, гнітити (про почуття, переживання). - Я шість літ мучився, шість літ томила мене ненависть, хоч той чоловік нічого не зробив мені... (Ірчан, II, 1958, 302).
3. спец. Витримувати в певних умовах, переробляючи на щось, надаючи відповідних якостей. З пнів та коріння томив [Шембек] вугілля, гнав дьоготь, випалював поташ і скипидар (Смолич, Мир.., 1958, 189).
4. мет. Піддавати тривалому нагріванню (напр., чавун) для надання більшої в'язкості.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | томлю | томимо |
2 особа | томиш | томите |
3 особа | томить | томлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | томитиму | томитимемо |
2 особа | томитимеш | томитимете |
3 особа | томитиме | томитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | томив | томили |
Жіночий рід | томила | |
Середній рід | томило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | томімо | |
2 особа | томи | томіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | томлячи | |
Минулий час | томивши |
тома
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Тома | Томи |
Родовий | Томи | Томів |
Давальний | Томі | Томам |
Знахідний | Тому | Томів |
Орудний | Томою | Томами |
Місцевий | на/у Томі | на/у Томах |
Кличний | Томо | Томи |