скріпа
СКРІПА, и, ж. 1. спец. Пристрій, що скріплює окремі предмети, частини механізмів, споруд і т. ін.; // Те, що зв'язує окремі частини розповіді, тексту і т. ін. Ці слова [займенники хто, що та ін.] є відносними, або, як їх ще називають, сполучними. Вони повнозначні, бо мають усі ознаки повнозначних слів, але виступають як слова-скріпи (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 524).
2. заст. Підпис, що підтверджує справжність якого-небудь документа.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скріпа | скріпи |
Родовий | скріпи | скріп |
Давальний | скріпі | скріпам |
Знахідний | скріпу | скріпи |
Орудний | скріпою | скріпами |
Місцевий | на/у скріпі | на/у скріпах |
Кличний | скріпо | скріпи |
скріпити
СКРІПИТИ див. скріплювати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скріплю | скріпимо |
2 особа | скріпиш | скріпите |
3 особа | скріпить | скріплять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скріпив | скріпили |
Жіночий рід | скріпила | |
Середній рід | скріпило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скріпімо | |
2 особа | скріпи | скріпіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | скріпивши |