прихожий
ПРИХОЖИЙ, а, е, розм. 1. Який прийшов звідкись; немісцевий, чужий. Прихожі люди, припадаючи коліньми на камінь, нахилялись і пили воду (Н.-Лев., І, 1956, 197); // у знач . ім . прихожий, жого, ч . Той, хто прийшов звідкись; немісцева, чужа людина; // Який прийшов куди-небудь, до когось; // у знач. ім . прихожий, жого, ч. Те саме, що відвідувач. Двоє дверей [в хатині] проводили прихожого - одні в світлицю, другі в кухню (Мирний, І, 1954, 205); - А, добрий день, докторе! - скрикнув прихильно пан з великою бородою і, не встаючи з крісла, простяг прихожому свою руку на привітання (Фр., IV, 1950, 171).
2. Який є передпокоєм. Треба було перейти батькову спальню, що заразом служила їдальнею, і середній, прихожий покій (Фр., III, 1950, 460); // у знач. ім . прихожа, жої, ж . Те саме, що передпокій 1. Перша кімната буде прихожа; друга - прийомна, третя - зала (Н.-Лев., І, 1956, 161); У прихожій було п'ять окремих електричних лічильників (Вишня, І, 1956, 114).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прихожий | прихожа | прихоже | прихожі |
Родовий | прихожого | прихожої | прихожого | прихожих |
Давальний | прихожому | прихожій | прихожому | прихожим |
Знахідний | прихожий, прихожого | прихожу | прихоже | прихожі, прихожих |
Орудний | прихожим | прихожою | прихожим | прихожими |
Місцевий | на/у прихожому, прихожім | на/у прихожій | на/у прихожому, прихожім | на/у прихожих |