писець
ПИСЕЦЬ, сця, ч. 1. іст. У давній Русі - переписувач і упорядник рукописних книг.
2. заст. Писар (у 2 знач.). Тільки розвиднілось, до лодій [човнів] прийшли цареві мужі: в темних одежах, ..з тлумачами й писцями (Скл., Святослав, 1959, 138); * У порівн. Прилабузнивсь [Вулкан] до Киприди, Як до просителя писець (Котл., І, 1952, 207).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | писець | писці |
Родовий | писця | писців |
Давальний | писцеві, писцю | писцям |
Знахідний | писця | писців |
Орудний | писцем | писцями |
Місцевий | на/у писці, писцеві | на/у писцях |
Кличний | писцю | писці |
писцевий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | писцевий | писцева | писцеве | писцеві |
Родовий | писцевого | писцевої | писцевого | писцевих |
Давальний | писцевому | писцевій | писцевому | писцевим |
Знахідний | писцевий, писцевого | писцеву | писцеве | писцеві, писцевих |
Орудний | писцевим | писцевою | писцевим | писцевими |
Місцевий | на/у писцевому, писцевім | на/у писцевій | на/у писцевому, писцевім | на/у писцевих |