знівечитися
ЗНІВЕЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. тільки 3 ос. Поламатися або зіпсуватися, зробитися непридатним для використання, вжитку.
2. Зазнавши фізичних чи моральних травм, скалічіти.
3. перен. Загинути, минути, зникнути безслідно. Сни молодості й надії проносилися перед його душею, як ті тіні. Ах, чому ж так скоро минули, змінились і знівечилися, чому, перелітаючи, не затерли й у пам'яті своїх слідів ..?! (Кобр., Вибр., 1954, 35).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знівечуся | знівечимося |
2 особа | знівечишся | знівечитеся |
3 особа | знівечиться | знівечаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знівечився | знівечилися |
Жіночий рід | знівечилася | |
Середній рід | знівечилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знівечмося | |
2 особа | знівечся | знівечтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | знівечившись |