знаряджати
ЗНАРЯДЖАТИ, аю, аєш, недок., ЗНАРЯДИТИ, джу, диш, док., перех., діал. Споряджати. От знарядили [пересельці] тих ходаків у дорогу... Пішли вони та й забарились (Григ., Вибр., 1959, 288); Жіночки не шкодували праці, але богомільна бабуся клопоталася найдужче, як би краще знарядити новоприставлену на той світ (Л. Янов., І, 1959, 66).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знаряджаю | знаряджаємо |
2 особа | знаряджаєш | знаряджаєте |
3 особа | знаряджає | знаряджають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знаряджатиму | знаряджатимемо |
2 особа | знаряджатимеш | знаряджатимете |
3 особа | знаряджатиме | знаряджатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знаряджав | знаряджали |
Жіночий рід | знаряджала | |
Середній рід | знаряджало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знаряджаймо | |
2 особа | знаряджай | знаряджайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | знаряджаючи | |
Минулий час | знаряджавши |