джентльмен
ДЖЕНТЛЬМЕН, а, ч. 1. Людина, що додержується прийнятих у буржуазно-аристократичному суспільстві правил поведінки. Сер, містер, мосьв, кавалере, джентльмен, Мій пане чи навіть мосьпане! Тобі не до серця у наших знамен Цей колір, занадто багряний (Рильський, Мости, 1948, 112); * У порівн. Одначе всі паничі були.. звичайні й делікатні, як аглицькі джентльмени (Н.-Лев., II, 1956, 72).
2. Про людину, яка відзначається вишуканістю одягу і манер. - Він все прибраний по-європейськи, виголений.., - одним словом, джентльмен (Фр., II, 1950, 376); Із стола хустинка впала. Петя - хвать: - Будь ласка! - Ви джентльмен! - вона сказала Почалась... «зав'язка» (С. Ол., Вибр., 1959, 243); * У порівн. А іноді - немов джентльмен. Сам [Дніпро] синій весь, у білих берегах-панчохах (Тич., І, 1957, 114).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | джентльмен | джентльмени |
Родовий | джентльмена | джентльменів |
Давальний | джентльменові, джентльмену | джентльменам |
Знахідний | джентльмена | джентльменів |
Орудний | джентльменом | джентльменами |
Місцевий | на/у джентльмені, джентльменові | на/у джентльменах |
Кличний | джентльмене | джентльмени |