денатурований
ДЕНАТУРОВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до денатурувати; // у знач. прикм. Денатуровані білки стають більш стійкими проти дії ферментів і тому легше засвоюються (Технол. пригот. їжі, 1957, 67); Наповнювати спиртовку можна денатурованим спиртом, яким розпалюють примус (Уроки.. хіміка, 1956, 12).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | денатурований | денатурована | денатуроване | денатуровані |
Родовий | денатурованого | денатурованої | денатурованого | денатурованих |
Давальний | денатурованому | денатурованій | денатурованому | денатурованим |
Знахідний | денатурований, денатурованого | денатуровану | денатуроване | денатуровані, денатурованих |
Орудний | денатурованим | денатурованою | денатурованим | денатурованими |
Місцевий | на/у денатурованому, денатурованім | на/у денатурованій | на/у денатурованому, денатурованім | на/у денатурованих |