дип-хаус
ДИП-ХАУС, -а, ч. Стиль електронної танцювальної музики, що з'явився на стику «старого» чиказького хауса і госпела; зародження даного стилю зазвичай відносять на кінець 1980-х рр.; поєднує у собі елементи музики соул (1980-х рр.), джазу, фанка і детройтського техно; спочатку був переповнений мелодіями, побудованими на старих акордних прогресіях, зіграних примарним звуком електрооргана; з середини 1990-х рр. стиль остаточно виділився від інших хаус стилів; як ствеpджують його шанувальники, цей стиль – це, на противагу всьому іншому техно, “музика живих людей, а не машин”.