гарота
ГАРОТА, -и, ж. Обруч, стягуваний гвинтом – знаряддя варварського катування, страти через задушення за часів Середньовіччя в Іспанії і Португалії; була введена, щоб замінити існуючі до того жорстокі способи повішення; вважається, що гарота була «благородною» формою страти і їй піддавали виключно дворян; остання офіційно зареєстрована страта із застосуванням гароти була здійснена у 1975 році.