викуш
ВИКУШ, -а, ч., іст. 1. Башта, яка на кронштейні прикріплювалась до зовнішнього боку оборонної стіни або на її зламі і мала захищати так звані мертві зони. 2. Звернена у бік передпілля оборонна башта, що була сформована зламом куртини; мала трикутну або чотирикутну форму і була відкрита в середину фортеці.