брутальний
БРУТАЛЬНИЙ, а, е. 1. Грубий; жорстокий (про вдачу, поводження і т. ін.). Він був брутальний супроти нього, ніколи не заговорив щиро, а все або з гнівом, або з кпинами (Фр., VII, 1951, 191); Серце народу! Надто багато пережило воно глибоко несправедливого, брутального, звірячого від фашистських лютих собак (Тич., III, 1957, 174); Відчувала, що над нею хочуть учинити щось гидке, брутальне... (Кач., II, 1958, 12); Він закінчив [розмову] брутальною лайкою й, поставивши пляшку на стіл.., рвучко вихопився з підвалу (Сміл., Зустрічі, 1936, 129).
2. зах. Великий, сильний. Намети сказалися [виявилися] дуже марною охороною проти такої брутальної студені (Коб., II, 1956, 129).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | брутальний | брутальна | брутальне | брутальні |
Родовий | брутального | брутальної | брутального | брутальних |
Давальний | брутальному | брутальній | брутальному | брутальним |
Знахідний | брутальний, брутального | брутальну | брутальне | брутальні, брутальних |
Орудний | брутальним | брутальною | брутальним | брутальними |
Місцевий | на/у брутальному, брутальнім | на/у брутальній | на/у брутальному, брутальнім | на/у брутальних |