асмодей
АСМОДЕЙ, -я, ч. 1. У давньоєврейській апокрифічній літературі – глава демонів, злий дух, руйнівник шлюбів; згадується в апокрифах і повістях 16–17-го ст. 2. перен. Руйнівник подружнього щастя, перелесник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Асмодей | Асмодеї |
Родовий | Асмодея | Асмодеїв |
Давальний | Асмодеєві, Асмодею | Асмодеям |
Знахідний | Асмодея | Асмодеїв |
Орудний | Асмодеєм | Асмодеями |
Місцевий | на/у Асмодеї | на/у Асмодеях |
Кличний | Асмодею | Асмодеї |