анеякуляція
АНЕЯКУЛЯЦІЯ, -ї, ж., мед. В сексології – відсутність сім'явипорскування; зустрічається при неврологічних захворюваннях – травми і захворювання спинного мозку з порушенням нервового забезпечення статевих органів і блокадою нормального механізму акту сім'явипорскування; при неврологічних захворюваннях причина анеякуляції простежується досить чітко і лікування спрямоване на основне захворювання; в інших випадках анеякуляція – результат психологічних проблем людини. <> Анеякуляція абсолюту – порушення еякуляторної складової: еякуляція відсутня при будь-яких формах сексуального контакту, за винятком полюцій. Анеякуляція релятиву – порушення еякуляторної складової: еякуляція відсутня лише за певних умов або з певною партнершою, або відсутня при коїтусі, але зберігається при мастурбації. Анеякуляція Спуріа – порушення еякуляторної складової: відсутність еякуляції, пов'язана зі зникненням ерекції при тривалості періоду фрикцій не менше 5 хвилин; найчастіше є ознакою неврозу очікування невдачі.