ірод
ІРОД, а, ч., лайл. Дуже жорстока, люта людина; кат, недолюдок. [Відьма:] Як була я молодою - І гадки не мала, По садочку похожала, Квічалась, пишалась. А він мене і набачив, Ірод!.. (Шевч., І, 1951, 366); [Микита:] Пустіть мене! За що ви надо мною знущаєтесь? Лучче [краще] втопіть мене або вбийте! Собаки! Іроди! Катюги!.. (Кроп., І, 1958, 101); - Думалось, хоч дітей врятую - не пощастило. В землю загнали моїх кришеняток, іроди, упирі кляті [фашисти]! (Збан., Єдина, 1959, 237).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ірод | іроди |
Родовий | ірода | іродів |
Давальний | іродові, іроду | іродам |
Знахідний | ірода | іродів |
Орудний | іродом | іродами |
Місцевий | на/у іроді, іродові | на/у іродах |
Кличний | іроде | іроди |
іродів
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | іродів | іродова | іродове | іродові |
Родовий | іродового | іродової | іродового | іродових |
Давальний | іродовому | іродовій | іродовому | іродовим |
Знахідний | іродів, іродового | іродову | іродове | іродові, іродових |
Орудний | іродовим | іродовою | іродовим | іродовими |
Місцевий | на/у іродовому, іродовім | на/у іродовій | на/у іродовому, іродовім | на/у іродових |