штик
ШТИК1, а, ч. 1. Те саме, що багнет 1.- Дивлюсь, стриба він із дуба. У руках рушниця із штиком - виходить, солдат. Я до нього, а він штиком - прямо ніяк мені підступиться (Хотк., І, 1966, 89); Під вікнами і в дверях камери, поблискуючи штиками, виринули сірі шинелі (Вас., І, 1959, 205); Як тільки дівчата наші добігли до радянських бійців, на штиках у них з'явились квіти, на пілотках - квіти, а в руках цілі оберемки усякого буковинського зілля та цвіту... (Мур., Бук. повість, 1959, 125); І штикам, і гранатам роботи було, послужили й приклади немало (Гонч., Вибр., 1959, 172); *0бразно. Я не ридаю, не молюсь - своєю чистою душею на штик скорботи наколюсь (Тич., II, 1957, 108); *У порівн. Одного разу з шумом знялася чапля, дзьоб, як штик. Вона кружляла над бійцями, здивовано щулячи намистинки очей (Тют., Вир, 1964, 317); // перен. Зброя, армія взагалі. Буржуазія окремих країн усвідомлює, що їй доведеться триматися в своїх державах з допомогою іноземних штиків (Ленін, 37, 1973, 106); На вісті правда лиш одна - І тільки там живе вона, Де селянин і робітник На пана повернули штик (Рильський, II, 1960, 153); Наша путь - із шипшини й півоній, Наша мова з фашистами - штик... (Нех., Дорога... 1945, 18).
^ Зустрічати в штики див. зустрічати; Піднімати (підняти) на штики - заколювати, убивати штиком. Всі сотні разом збунтувались, найлютіших офіцерів підняли на штики, а самі кроком руш! З червоним прапором туди, до своїх (Гончар, II, 1959, 306); Триматися на штиках; Опиратися на штики - утримуватися силою військ; У штики1 - команда йти на зближення з ворогом, взявши рушниці навпереваги, для рукопашного бою. Було, з французами гуляємо, й п'ємо.., І раптом: у штики! - Устанемо й б'ємо (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 43); Ходити (іти, піти, кидатися, кинутися і т. ін. ) в штики: а) ходити в рукопашний бій з гвинтівками навпереваги. І тільки їхні [петлюрівські] вояки Вперед на метр хоч, проривали,- Здіймались стомлені полки І дружним наступом в штики Геть одкидали всю навалу (Шер., Дорога.., 1957, 152); -Давай! Давай! Зчепилися в штики!.. (Лев., Драми.., 1967, 158); б) рішуче захищати кого-, що-небудь; Іти [піти, кидатися, кинутися і т. ін. ) на штики - рішуче захищати когось, щось. Клянусь боротись до загину так, як боролися батьки і за Радянську Батьківщину ішли на муки, на штики (Сос., II, 1958, 486); Як штик [здоровий, готовий до чого і т. ін. ] - цілком, абсолютно здоровий, готовий до чого-небудь. - А може, одужає, зараз ліки всякі є... Он дід Вигон торік розігнутись не міг, так йому спину звело. Поїхав у Косопілля, покололи його і через місяць ходив, як штик... (Зар., На.. світі, 1967, 144); Кашовар зрадів: - Та я його, братці, як рідного сина догляну! Навчу борщ, кашу варити. Він у мене буде як штик! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, ЗО).
2. перен. Один боєць-піхотинець (при вказуванні на кількість бійців). - Я не пам'ятаю, щоб у нашому «хазяйстві» було коли-небудь більше активних штиків, більше вогневої потужності, аніж зараз... (Гончар, III, 1959, 419).
ШТИК2, а, ч. 1. заст. Лопата. Навколо стояли колеса, плуги, драбини, борони, а поміж тим штики, коси, сокири непевно миготіли блиском роз'яреного вогню (Кобр., Вибр., 1954, 174).
ШТИК3, а, ч. Особливий морський вузол, яким зв'язують товсті мотузки, канати. Рибацький штик.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штик | штики |
Родовий | штика | штиків |
Давальний | штикові, штику | штикам |
Знахідний | штик | штики |
Орудний | штиком | штиками |
Місцевий | на/у штику | на/у штиках |
Кличний | штику | штики |
багнет
БАГНЕТ, а, ч. 1. Колюча зброя, яку звичайно насаджують на кінець дула рушниці; штик. Жандарм, що досі зі своїм карабіном і настромленим багнетом ішов за мною крок у крок, підійшов так, що порівнявся зо мною (Фр., III, 1950, 233); І дивиться пильно гвардієць вперед, Пригвинчуючи на рушницю багнет (Бажан, І, 1946, 139); Потім кинулися [матроси] на ворожу піхоту з багнетами (Кучер, Чорноморці, 1956, 130).
Іти на багнети - іти в атаку з багнетами. Добрий муляре, щастя ключі ти здобув, ідучи на багнети (Сос., Вірші, 1954, 16).
2. перен. Один боєць-піхотинець (при вказуванні на кількість бійців). У батальйонах полку лишилося по 15 - 20 активних багнетів (Гончар, І, 1954, 101).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | багнет | багнети |
Родовий | багнета | багнетів |
Давальний | багнету, багнетові | багнетам |
Знахідний | багнет | багнети |
Орудний | багнетом | багнетами |
Місцевий | на/у багнеті | на/у багнетах |
Кличний | багнете | багнети |