хухати
ХУХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що хукати. Бач, який сніжок лапастий падає. Дай я тобі руки похухаю. Померзли, мабуть? І вуйко Юра почав хухати Василькові на руки (Турч., Зорі.., 1950, 176); Юрцьо лежав хорий.. Що там радили, як хухали, і шептали, і плакали родичі, не вмію того сказати (Фр., III, 1950, 198); Панько.. обзирав здерту шкіру, хухав у праву руку (Март., Тв., 1954, 165); Дівчина.. хухає на сині руки і, не доправши як слід, біжить до хати зігрітися (Хотк., II, 1966, 267).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хухаю | хухаємо |
2 особа | хухаєш | хухаєте |
3 особа | хухає | хухають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хухатиму | хухатимемо |
2 особа | хухатимеш | хухатимете |
3 особа | хухатиме | хухатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хухав | хухали |
Жіночий рід | хухала | |
Середній рід | хухало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хухаймо | |
2 особа | хухай | хухайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хухаючи | |
Минулий час | хухавши |