тріскотіння
ТРІСКОТІННЯ, я, с . Дія за знач. тріскотіти та звуки, утворювані цією дією. Все навкруги було спокійне і ясне, ні гуркотняви гармат, ні тріскотіння рушниць не було чути (Вас., II, 1959, 23); Ми - степовики. Ви бачите, як наша думка по-степовому йде. Мовчазність степу, лише тріскотіння невгамовних коників, клекіт угорі (Ю. Янов., І, 1958, 195).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тріскотіння | тріскотіння |
Родовий | тріскотіння | тріскотінь |
Давальний | тріскотінню | тріскотінням |
Знахідний | тріскотіння | тріскотіння |
Орудний | тріскотінням | тріскотіннями |
Місцевий | на/у тріскотінні | на/у тріскотіннях |
Кличний | тріскотіння | тріскотіння |