трахеї
ТРАХЕЇ, хей, мн. 1. У членистоногих тварин - дихальні трубки, які відкриваються на поверхні тіла. Від дихалець жука всередину тіла йдуть тоненькі трубочки - трахеї (Зоол.. 1957, 45).
2. У рослин - трубки для руху води й розчинених у ній поживних речовин; судини. До провідних тканин [рослин] належать трахеї і трахеїди. Трахея являє собою трубку, що складається з поздовжнього ряду клітин - члеників трахеї; у перегородках між члениками розміщені отвори - перфорації (Виробн. енц. сад., 1969, 103).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трахеї | |
Родовий | трахеей | |
Давальний | трахеям | |
Знахідний | трахеї | |
Орудний | трахеями | |
Місцевий | на/у трахеях | |
Кличний | трахеї |
трахея
ТРАХЕЯ, ї, ж . 1. Частина дихального шляху в людини й наземних хребетних тварин, через яку надходить повітря з гортані до легенів; дихальне горло. Вивчаючи трахею, учні повинні звернути увагу на те, що це м'яка трубка, у стінці якої лежать неповні хрящові кільця, які обхоплюють її спереду і з боків (Метод. викл. анат.., 1955, 111); Пройшовши гортань, повітря попадає в трахею. Це трубка близько 10-12 см завдовжки (Анат. і фізіол. люд., 1957, 72); Від ротової порожнини [грака] до легень веде уздовж усієї шиї довга трахея, яка розгалужується на два бронхи (Зоол., 1957, 109).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трахея | трахеї |
Родовий | трахеї | трахей |
Давальний | трахеї | трахеям |
Знахідний | трахею | трахеї |
Орудний | трахеєю | трахеями |
Місцевий | на/у трахеї | на/у трахеях |
Кличний | трахеє | трахеї |