стадний
СТАДНИЙ, а, е. 1. Який живе стадом, у стаді; який збирається в стадо. Людські стадні групи раннього палеоліту розвивали своє виробництво і знаряддя праці, удосконалювали звукову мову і мислення (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 16); Кулани - стадні тварини. Влітку й на початку осені табун складається з жеребця, самок та молодих тварин одно-дворічного віку (Знання.., 3, 1966, 28); Вівці, як відомо, тварини стадні, а тому при правильному формуванні отар можна домогтися ефективності селекції (Хлібороб Укр., 4, 1965, 26); // Власт. стаду, породжений життям у стаді. З усіх методів спаровування птиці найбільш поширений метод стадного або вільного спаровування (Птахівн., 1955, 58); Стадний інстинкт.
2. перен. Який визначається несвідомим підкоренням індивідуальної поведінки поведінці юрби. Стадне почуття.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стадний | стадна | стадне | стадні |
Родовий | стадного | стадної | стадного | стадних |
Давальний | стадному | стадній | стадному | стадним |
Знахідний | стадний, стадного | стадну | стадне | стадні, стадних |
Орудний | стадним | стадною | стадним | стадними |
Місцевий | на/у стадному, стаднім | на/у стадній | на/у стадному, стаднім | на/у стадних |
стадня
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стадня | стадні |
Родовий | стадні | стадней |
Давальний | стадні | стадням |
Знахідний | стадню | стадні |
Орудний | стаднею | стаднями |
Місцевий | на/у стадні | на/у стаднях |
Кличний | стадне | стадні |