slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Правопис
  • Форум
А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

сміх

СМІХ, у, ч. 1. Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. - Твій голос, твій сміх я слухав би цілий вік, та й то, здається, не наслухався б,- сказав Роман (Н.-Лев., VI, 1966, 316); Дівчата наближалися, і все ясніше та голосніше чулися їхні голоси та сміх (Тют., Вир, 1964, 12); Лунає з вулиці дитячий сміх (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 141); *Образно. Яке сьогодні блакитне небо, яке високе і чисте! А золотий сміх сонця! (Коцюб., II, 1955, 185); *У порівн. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду, Ясна, як сад, і радісна, як сміх (Рильський, І, 1960, 184); // тільки мн. Веселі розмови, розваги і т. ін. Еней по щастю без поміхи Вдавався в карти, ігри, сміхи, А о Юноні і забув (Котл., І, 1952, 175); На панщині не робила, як другі, а більше бавилась - заводила сміхи та реготи (Мирний, IV, 1955, 33); // перев. мн. Насмішки, глузування. Буде тобі, титарівно! Заплачеш, небого, За ті сміхи!.. (Шевч., II, 1963, 99).

Без сміху - не сміючись, серйозно. З ним був такий випадок, якого без сміху він не може тепер згадати (Коцюб., II, 1955, 427); На нього [обер-майстра] без сміху не можна дивитись: на ногах якісь ботфорти петровських часів, на голові величезний крислатий капелюх (Гончар, Маша.., 1959, 27); Гомеричний сміх див. гомеричний; Заради (задля, для) сміху - заради жарту, щоб посміятися. Фотографія Тимка. Ходив із хлопцями на ярмарок у Зіньків та й «знявся» заради сміху (Тют., Вир, 1964, 455); О. Хведор був веселий, реготун.. Його повні червоні уста, здається, були зроду складені задля сміху (Н.-Лев., І, 1956, 116); Стигне розчин, стає, мов дуб, поки доставляють його.. Хоч бери та вогнище розводь на висоті і розігрівай розчин. Але ж то хіба для сміху (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 347); З сміхом - сміючись. І хоча й би ти в душі Злюка.. сердитий, Та на личенько моє З сміхом, весело зирни ти (Крим., Вибр., 1965, 100); З сміхом обганяють його веселі юрби молоді, попадаються назустріч закохані пари (Головко, І, 1957, 485).

@ Брати на сміх див. брати; Заводити сміхи та реготи див. регіт; Заливатися (залитися) від (од) сміху; Заливатися (залитися) сміхом - нестримно сміятися. Обидві удовиці реготались, аж заливались од сміху. Насміявшись вволю, Христина попрощалась з хазяйкою й вийшла (Н.-Лев., VI, 1966, 33); Тимко, забившись під копу, заливається від сміху, дивлячись, як Марко осатаніло вистрибує на одній нозі (Тют., Вир, 1964, 274); - Я ось, дядьку... осьдечки! - заливаючись сміхом, обізвавсь Карпо, опинившись зразу на другім боці (Мирний, І, 1954, 273); Не стримався й Прудивус, залився сміхом,., а від того сміху.. глядачам ставало там іще смішніше (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 214); Залягатися (залягтися) від (од) сміху; Залягатися (залягтися) сміхом див. залягатися; Захлинатися (захлинутися) сміхом (від сміху) див. захлинатися; Заходитися (зайтися) сміхом див. заходитися1; Качатися від (зі) сміху див. качатися; Кидає (кидало, кинуло) в сміх див. кидати; Кишки рвати (порвати і т. ін. ) зі (зо, від) сміху див. кишка; Курці на сміх див. курка; Курям на сміх див. кури; Лопнути від сміху - дуже сміятися; Лускати зі (зо) сміху див. лускати; Людям на сміх див. люди; Лягати від (од, зо) сміху див. лягати; [Мало не] падати зі сміху див. падати; Наробити собі сміху; Подати себе на сміх - виставити себе у смішному вигляді. - Той [грішник] дума, що вже він меделян, та й силкується гавкати і щоб то і товсто, і страшно, так тільки сміху собі наробить (Кв.-Осн., II, 1956, 248); Прохор Осауленко був козак не з величних; щира душа, себе на сміх не подасть (П. Куліш, Вибр., 1969, 264); На сміх: а) заради жарту. - Поміняйте зі мною свою одежу. А дід мав подерту одежу, каже: - Хлопче, говориш зі мною на сміх.. - Не на сміх я з вами говорю,.. справді хочу мінятися (Казки Буковини.., 1968, 175); Вербівці на сміх назвали село Вербівочкою, хоч у йому [ньому] не було вербової й гілки (Н.-Лев., II, 1956, 240); б) для насмішки, для посміху. Бодай же вас, цокотухи, Та злидні побили, Як ту матір, що вам на сміх Сина породила (Шевч., І, 1963, 23); - Тоді на тобі один рядок, бо ти два не годна гнати...- і дав [Андрій] Химі один рядок, на сміх усім заробітчанам, мов неповнолітній (Кач., II, 1958, 9); Не до сміху (сміхів) кому - у когось немає бажання, причин і т. ін. веселитися, сміятися. Забродчики жартували, сміялись, а Миколі було не до сміху, не до жартів (Н.-Лев., II, 1956, 231); Хлопці щиро сміються, тільки Віталикові, здається, не до сміху (Гончар, Тронка, 1963, 159); - Ти й зараз прийшов посміятися з старого батька. А я вже вбився в літа, мені не до сміхів (Загреб., Спека, 1961, 333); Піднімати (підіймати, здіймати, знімати і т. ін. ) на сміх кого, що - те саме, що Брати на сміх (див. брати). Гомоніли стиха чоловіки; і було знать по їх очах, що вони піднімали на сміх це жіноче свято (Н.-Лев., VI, 1966, 370); Ніколи не підіймай на сміх бідного чоловіка (Фр., IV, 1950, 66); Краще б оця маленька дівчина потягла його за чуба або ще якось зневажила, ніж отак здіймати на сміх... (Ю. Янов., II, 1954, 133); - До якого заводу? - питаєте. І тут вас знімають на сміх. Невже ви не знаєте, що в Косопіллі є цукровий завод?! (Зар., На.. світі, 1967, 13); Побирати на сміх див. побирати; Подавитися сміхом див. подавитися; Помирати (померти) зо сміху див. помирати; Сміх бере див. брати; Сміх напав на кого - комусь захотілося сміятися. Напав на мене якийсь сміх (Н.-Лев., III, 1956, 273); Сміхи справляти див. справляти; Сміх розбирав кого - те саме, що Сміх бере (див. брати). Макар Іванович бігає по хаті.., а Хо не може далі витримати.. Його розбира такий сміх, що аж кольки під грудьми спирають (Коцюб., І, 1955, 168); Ти чого вибілюєш зуби? - здивувався батько. - Бо є що вибілювати,- ще більше розбирає мене сміх (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 19); Сміху з себе наробити - виставити себе у смішному вигляді. Не поженихався ні трохи, а сміху з себе наробив (Кв.-Осн., II, 1956, 315); Сміх узяв див. узяти; Спиняти (спинити, зупинити) сміх див. спиняти, зупиняти; [Так і (мало не)] покотитися [покотом] зі сміху (від сміху) див. покотитися1; Трохи не упасти зі (зо) сміху - сміятися до нестями, до знемоги, реготати, згинаючись до землі. - Та се,- бий тебе сила божа! - Бородаїв син,- скрикнув один з москалів і трохи не упав зо сміху (Мирний, І, 1954, 259); Узяти на сміх див. узяти; У сміх хто - хто-небудь почав сміятися. Ми знов у сміх: - То се такі пісні ..?- Вони питають: «А які?» (Л. Укр., І, 1951, 406); Хоч би (хоча б, хоть би, коли б) на сміх; І (й) на сміх - уживається при вказівці на найменшу міру у здійсненні, виявленні і т. ін. якоїсь дії. Хоч би на сміх де могила О давнім давні говорила (Шевч., II, 1963, 65); Чи ви живі, чи повмирали; чи я діждусь коли, чи ні, Щоб клаптик часом переслали Паперу братнього мені? Прохав, молив.. Що більше вдію? Хоча б хто на сміх написав... (Граб., І, 1959, 340); Коли б тобі на сміх було де видно свічку. Або в селі де на опічку Маячив каганець (Г.-Арт., Байки.., 1958, 49); Нема й на сміх (Укр.. присл.., 1963, 16); Як на сміх - ніби навмисне. Як на сміх, плуг нахильцем вискочив з борозни і на горе Андрієві опинився зверху, на ріллі (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 16); І у землянках, як на сміх, Голодний плач дітей блідих Нас зустрічав докором вічним... (Сос., І, 1957, 465).

2. у знач. присудк. сл. Про те, що здатне розсмішити, викликати подив. Чужа біда Панькові - сміх; Своя ж і стид, і срам, і гріх (Бор., Тв., 1957, 156); Який же там король став Жабам у пригоді? Такий король, що сміх та й годі (Гл., Вибр., 1951, 122); В Москві великій без адреси Когось шукати - просто сміх (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 57).

@ [І] сміх і горе (і гріх, і плач, і сльози) - про те, що одночасно і смішне і сумне. - Сестра каже, що Муся теж взялась крутити ночами блюдечка, викликаючи духів і просячи в них поради.. - І сміх і горе,- після паузи промовила Ляля (Гончар, IV, 1960, 74); І сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем (Стельмах, II, 1962, 89); Тіль[ки] де-де православні По углах стогнали Та, стогнучи, за батюшку господа благали. Сміх і сльози! (Шевч., І, 1963, 245); [І] сміх і лихо див. лихо1.

3. Виставляння кого-, чого-небудь у смішному вигляді; висміювання. Сміх - ось що було, за визначенням самого Гоголя, благородною особою в його «Ревізорі». Цей сміх потряс царську Росію (Рильський, III, 1955, 217).

Стати сміхом - стати предметом насмішок. Хто кого переможе... Або вони [сусіди] мене, або я їх! Як вони мене, то я сміхом стану в селі..! (Март., Тв., 1954, 206).

сміх - іменник, чоловічий рід, неістота
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийсміхсміхи
Родовийсміхусміхів
Давальнийсміхові, сміхусміхам
Знахіднийсміхсміхи
Оруднийсміхомсміхами
Місцевийна/у сміхуна/у сміхах
Кличнийсміхусміхи

§ 17. Коли Ь не пишеться (п. 3): сміх

сміха

СМІХА, невідм., ч., розм. Про те, що здатне розсмішити, викликати подив. - Чи не сміха? Як йому закляли ріпники, так усе доразу з ним сталося! (Фр., IV, 1950, 21); - А хіба коня погано буде купити? ..І стодолу поставити.. Не гіршу від Косованової? Ну та й заздрощів буде, сміха! (Мур., Бук. повість, 1959, 49).

сміха - іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина, невідмінюване
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийсміхасміха
Родовийсміхасміха
Давальнийсміхасміха
Знахіднийсміхасміха
Оруднийсміхасміха
Місцевийна/у сміхана/у сміха
Кличнийсміхасміха

сміха - іменник, жіночий рід, неістота, однина і множина
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийсміхасміхи
Родовийсміхисміх
Давальнийсмісісміхам
Знахіднийсміхусміхи
Оруднийсміхоюсміхами
Місцевийна/у смісіна/у сміхах
Кличнийсміхосміхи
Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний чинний правопис української мови з пошуком.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація, звертання в українській мові.     © 2005-2019 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Правопис
  • Форум