розмочувати
РОЗМОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМОЧИТИ, мочу, мочиш, док., перех. Намочуючи, робити м'яким, викликати розбухання. Він, в котрий уже раз, перестругував глину,.. щоб роздрібнити грудки, потім розмочував і довго місив (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 328); Марусякові ніби захотілося їсти. Витяг кавалок засушеного хліба і гриз. Розмочити б... (Хотк., II, 1966, 108); - Чоботи он приволік, як хлющі. Завтра засохнуть, як взуватимешся? - Водою розмочу (Тют., Вир, 1964, 104).
@ Розмочувати (розмочити) рахунок - програючи, відкривати рахунок під час спортивних змагань. Друга половина гри ще не скінчилася, а берлінці сохли на шести - нуль і ніяк не могли розмочити рахунок (Ю. Янов., II, 1954, 27).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмочую | розмочуємо |
2 особа | розмочуєш | розмочуєте |
3 особа | розмочує | розмочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмочуватиму | розмочуватимемо |
2 особа | розмочуватимеш | розмочуватимете |
3 особа | розмочуватиме | розмочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розмочував | розмочували |
Жіночий рід | розмочувала | |
Середній рід | розмочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмочуймо | |
2 особа | розмочуй | розмочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розмочуючи | |
Минулий час | розмочувавши |