розв'язання
РОЗВ'ЯЗАННЯ, я, с . Дія за знач. розв'язати, розв'язувати. Розв'язання ждав я марно; Крук мовчав, дивився хмарно. Грізним зором мене пік (Граб., І, 1959, 464); Варя приступала до розв'язання математичної задачі (Донч., V, 1957, 363); Уже не сумнівався [М. Гоголь], що знайшов вірне розв'язання всього того, що так мучило останнім часом (Полт., Повість.., 1960, 207); При розв'язанні як великих і складних питань, так і звичайних буденних справ люди завжди звертаються до досвіду минулого (Ком. Укр., 10, 1966, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розв'язання | розв'язання |
Родовий | розв'язання | розв'язань |
Давальний | розв'язанню | розв'язанням |
Знахідний | розв'язання | розв'язання |
Орудний | розв'язанням | розв'язаннями |
Місцевий | на/у розв'язанні | на/у розв'язаннях |
Кличний | розв'язання | розв'язання |