пісочок
ПІСОЧОК, чку, ч. Пестл. до пісок 1. В дворі Настя пісочком чистить перстень (Вас., III, 1960, 322); Діти бавляться на пісочку, і пісня лунає над Збручем (Жур., Вечір.., 1958, 313); - Ось наш височанський сорт картоплі, - хвалився Андрій.. - Росте на пісочку і сама розварюється на пісок (Збан., Переджнив'я, 1960, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пісочок | пісочки |
Родовий | пісочку | пісочків |
Давальний | пісочкові, пісочку | пісочкам |
Знахідний | пісочок | пісочки |
Орудний | пісочком | пісочками |
Місцевий | на/у пісочку | на/у пісочках |
Кличний | пісочку | пісочки |