прищикувати
ПРИЩИКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЩИКНУТИ, ну, неш, док., перех. 1. чим. Притискуючи, затискуючи, придавлювати кого-, що-небудь. Він втяг верхню губу й прищикнув її зубами (Н.-Лев., V, 1966, 150); Вигнав [Йонька] надвір квочку з курчатами і прищикнув одно дверима так, що воно запищало, як навіжене (Тют., Вир, 1960, 223).
2. перен., розм. Уражати, ущемляти що-небудь; обмежувати в чомусь кого-небудь. - Ти хмільний, Василю. Хочеш прищикнути моє сумління! Даремно (Мушк., Серце.., 1962, 12); - «Кобзар» Шевченків, казали люди, тільки в учителя Гавриша був, але його .. як прищикнули за той «Кобзар», дак тільки після революції виринув! (Кос., Новели, 1962, 30).
@ Прищикнути язика (язичка) кому - примусити кого-небудь замовкнути. Поєдинок цей продовжувався в затаєних намірах, що їх викохував про себе Гнат, настирливо шукаючи такого випадку, щоб прищикнути Уласові язичка (Тют., Вир, 1960, 149).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прищикую | прищикуємо |
2 особа | прищикуєш | прищикуєте |
3 особа | прищикує | прищикують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прищикуватиму | прищикуватимемо |
2 особа | прищикуватимеш | прищикуватимете |
3 особа | прищикуватиме | прищикуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прищикував | прищикували |
Жіночий рід | прищикувала | |
Середній рід | прищикувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прищикуймо | |
2 особа | прищикуй | прищикуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прищикуючи | |
Минулий час | прищикувавши |