природничий
ПРИРОДНИЧИЙ, а, е. Пов'язаний з вивченням природи; природознавчий. Тоньо на однім із своїх природничих походів відкрив сю скалу, і відтоді кам'яний її стіл стався улюбленим місцем обох братів (Фр., III, 1950, 11); Формування природничих уявлень і понять у дітей у процесі навчання було об'єктом досліджень П . Р. Чамати (Рад. психол. наука.., 1958, 195); Вже давно фізіолог неухильно і систематично, за строгими правилами природничого мислення, вивчає тваринний організм (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 39); // Признач. для підготовки природознавців. З тої пори, коли Клава почала вчитися в педінституті на природничому факультеті, їхня кімната стала схожа на.. кабінет навчального закладу (Ткач, Плем'я.., 1961, 302); // Признач, для вивчення природи. - Я піймала вашу Галку в природничому кабінеті, - сказала дівчинка з косою (Ів., Таємниця, 1959, 15).
Природнича історія, заст. - назва описових наук - ботаніки, зоології, мінералогії. Він слухає лекції з хімії, природничої історії, фізіології, медицини (Видатні вітч. географи.., 1954, 43); Природничі науки - сукупність наук про природу, які вивчають будову, властивості і перетворення неживої та живої природи; природознавство. Хімія і фізика - рідні сестри в сім'ї природничих наук (Цікава хімія, 1954, 3); В. І. Ленін вважав, що розвиток природничих наук є неодмінною передумовою для могутнього піднесення промисловості, зміцнення обороноздатності країни (Ком. Укр., 5, 1969, 26).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | природничий | природнича | природниче | природничі |
Родовий | природничого | природничої | природничого | природничих |
Давальний | природничому | природничій | природничому | природничим |
Знахідний | природничий, природничого | природничу | природниче | природничі, природничих |
Орудний | природничим | природничою | природничим | природничими |
Місцевий | на/у природничому, природничім | на/у природничій | на/у природничому, природничім | на/у природничих |