примерзлий
ПРИМЕРЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до примерзти. Оля вхопилася обома руками в примерзлу до землі цеглину (Юхвід, Оля, 1959, 150); Копито сніг примерзлий б'є. Луною дзенькіт оддає (Бажан, Роки, 1957, 234); Хворі, механічно пошкоджені і примерзлі бульби відкидають, бо у сховищі вони загнивають (Колг. Укр., 9, 1956, 41).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | примерзлий | примерзла | примерзле | примерзлі |
Родовий | примерзлого | примерзлої | примерзлого | примерзлих |
Давальний | примерзлому | примерзлій | примерзлому | примерзлим |
Знахідний | примерзлий, примерзлого | примерзлу | примерзле | примерзлі, примерзлих |
Орудний | примерзлим | примерзлою | примерзлим | примерзлими |
Місцевий | на/у примерзлому, примерзлім | на/у примерзлій | на/у примерзлому, примерзлім | на/у примерзлих |