примандрувати
ПРИМАНДРУВАТИ, ую, уєш, док., розм. Прийти здалека, прибути, мандруючи. Примандрує мій миленький з лубенського полку (Сл. Гр.); - Сьогодні навмисне примандрував [Шмалько] у Байрачну: чутки всякі ходять... Невже знову буде Запорозька Січ? (Добр., Очак. розмир, 1965, 47); * Образно. Після заметільних днів настала погожа година. Сонце світило сліпучо-яскраво, наче весна вже примандрувала з південного степу (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 156); // перен., розм. Бути доставленим з якого-небудь місця в інше (про предмет). Бронко відразу помітив, що читальня виписувала не всі журнали. Багато з них, як видно, примандрували сюди з приватних бібліотек (Вільде, Сестри.., 1958, 230).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примандрую | примандруємо |
2 особа | примандруєш | примандруєте |
3 особа | примандрує | примандрують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | примандрував | примандрували |
Жіночий рід | примандрувала | |
Середній рід | примандрувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примандруймо | |
2 особа | примандруй | примандруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | примандрувавши |