понапинаний
ПОНАПИНАНИЙ, ПОНАПИНАТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понапинати. Замість шибок понапинані були на рами волові міхури (Фр., VI, 1951, 75); Сього року вони [надвірні кабінети] з більшим комфортом уряджені (понапинані брезенти і збудована альтанка, столів у мене три) (Л. Укр., V, 1956, 421); Гарячі жнива.. Біліють скрізь сорочки пригнутих женців; над возами понапинаті холодки (Вас., II, 1959, 165); Усі молодиці та дівчата були понапинані білими згорнутими удвоє обрусами (Н.-Лев., II, 1956, 402); // понапинано, безос. присудк. сл. Заздалегідь, ще вчора, їх [шатра, ятки] понапинано, і вони, мов оті пухирі, випинаються серед ряборухливої юрби (Вишня, І, 1956, 43).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | понапинаний | понапинана | понапинане | понапинані |
Родовий | понапинаного | понапинаної | понапинаного | понапинаних |
Давальний | понапинаному | понапинаній | понапинаному | понапинаним |
Знахідний | понапинаний, понапинаного | понапинану | понапинане | понапинані, понапинаних |
Орудний | понапинаним | понапинаною | понапинаним | понапинаними |
Місцевий | на/у понапинаному, понапинанім | на/у понапинаній | на/у понапинаному, понапинанім | на/у понапинаних |