палуба
ПАЛУБА, и, ж. 1. Суцільне водонепроникне горизонтальне перекриття в корпусі або надбудові судна у вигляді підлоги. Не те щоб дуже зажурившись, А так на палубі стояв І сторч на море поглядав (Шевч., II, 1963, 105); Віталій .., де по трапах, а де й без трапів, перелазить дедалі вище з однієї палуби на другу, а Тоня невідлучно пробирається за ним (Гончар, Тронка, 1963, 239); Вона [китобаза] має .. розбірну палубу, надбудови і рубки для розміщення побутових, службових, господарських приміщень (Наука.., 8, 1959, 17); * У порівн. Гойдається земля під ногами, як палуба корабля, і, щоб не впасти, хапаюсь за стіни (Коцюб., II, 1955, 408).
2. рідко. Те саме, що будка 3. Сіра машина, пригасивши фари, підійшла до тракторної палуби зовсім непомітно (Панч, В дорозі, 1959, 235).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | палуба | палуби |
Родовий | палуби | палуб |
Давальний | палубі | палубам |
Знахідний | палубу | палуби |
Орудний | палубою | палубами |
Місцевий | на/у палубі | на/у палубах |
Кличний | палубо | палуби |
палубити
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | палублю | палубимо |
2 особа | палубиш | палубите |
3 особа | палубить | палублять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | палубитиму | палубитимемо |
2 особа | палубитимеш | палубитимете |
3 особа | палубитиме | палубитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | палубив | палубили |
Жіночий рід | палубила | |
Середній рід | палубило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | палубімо | |
2 особа | палуби | палубіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | палублячи | |
Минулий час | палубивши |